19 січня
весь православний світ відзначає Хрещення Господнє. Це одна з найважливіших релігійних подій.
За церковним статутом, напередодні Водохреща одноденний піст, що передбачає в цей день один прийом їжі.
Їдять голодну кутю або сочиво, яке готують із меду, горіхів та відварених зерен пшениці. На святвечір випікають пісні пироги і варять гарячий компот із сухофруктів.
У Хрещення Господнє не можна приймати їжу до прийняття Водохрещової священної води. Вважають, що вона має велику цілющу силу і може захистити людину від невдач, напастей та хвороб. Пити Водохрещену святу воду бажано натще, можна вмиватися нею та вмивати дітей.
Хрещення, або Святе Богоявлення завжди святкували широко та урочисто з розмахом. Ставили на стіл багато святкових смачних страв із меду, круп, ягід та м’яса. Наші предки на Хрещення запікали порося і ставили страву з ним у центрі столу.
Господар своїми руками відламував від нього шматки та роздавав домочадцям. За традицією, найменший член сім’ї в цей час сидів під столом і тихо похрюкував, наслідуючи порося. Такою була вечеря, а вранці свято починалося з особливого частування – «хрестів». Це такі невеликі пісні печива. Їсти їх необхідно було натще і запивати святою водою.
Тому всі господині 18 січня обов’язково печуть «хрести» – обрядове печиво. З випіканням цього печива пов’язано багато прикмет. Наприклад, якщо хрест добре пропечений, жовто-рожевий, він подарує успіх, здоров’я, благополуччя. У того чоловіка, кому дісталося таке печиво, можна потім цілий рік шукати співчуття, заступництва, поради. Якщо «хрест» з надломами тріщинами, воно пророкує зміни у долі, труднощі. А ось недопеклий або горілий «хрест» принесе смуток, душевні травми хвороби.
Такі «хрести» їсти не можна. Хазяйка, що випекла невдалі печива, повинна згодувати їх птахам на вулиці. За прикметами, небесні створіння позбавлять від горя. Людям, яким призначалися невдалі печива, не треба знати про погане знамення. Їх пригощають запасними рум’яними «хрестами», тому добрий настрій ні в кого у свято не псується.
Після «хрестів» подавали оладки або млинці, випечені на меді. Існувала прикмета, що чим більше з’їсти цих млинців, тим більше грошей буде наступного року. На святковий стіл обов’язково подавали обрядові страви.
Печиво «Хрести»
Тісто:
- 1 склянка пшеничного борошна,
- 2 яйця,
- 150г олії,
- 100г цукру,
- 2 столові ложки рому або коньяку,
- ванілін,
- сіль,
- кориці.
Тісто, що вийшло, розділіть на кілька частин. Скачайте кожну частину у вигляді ковбаски, розділити на дві частини та накласти їх, у вигляді хреста, один на одного. Змастіть маслом лист і поставте в гарячу духовку. Готові «хрести» посипте цукровою пудрою.
Кутя . З грецького «кутя» означає «варена пшениця». Кутью можна готувати з будь-якого злаку.
Кутя з рисом
- 1л води,
- 1 склянка рису,
- 100г меду,
- ½ склянки ізюму,
- 100 г мармеладу або цукатов,
- 50г очищених волоських горіхів.
Промити та відварити рис, додати ізюм. Розмішати мед у невеликій кількості води та змішати з товченими волоськими горіхами. Все з’єднати та перемішати. Прикрасити мармеладом чи цукатами.
