19 січня весь православний світ відзначає Хрещення Господнє. Це одна з найважливіших релігійних подій.
За церковним статутом, напередодні Водохреща одноденний піст, що передбачає в цей день один прийом їжі.
Їдять голодну кутю або варення, яке готують із меду, горіхів та відварених зерен пшениці. На святвечір випікають пісні пироги і варять гарячий компот із сухофруктів.
У Хрещення Господнє не можна приймати їжу до прийняття Водохрещової священної води. Вважається, що вона має велику цілющу силу і може захистити людину від невдач, напастей та хвороб. Пити Хрещену святу воду бажано натще, можна вмиватися нею та вмивати дітей.
Хрещення або Святе Богоявлення завжди святкували широко та урочисто з розмахом. Ставили на стіл багато смачних страв із меду, круп, ягід та м’яса. Наші пращури на хрещення запікали порося і ставили страву з ним у центрі столу.
Голова будинку своїми руками відламував від нього шматки та роздавав домочадцям. За традицією, найменший член сім’ї в цей час сидів під столом і тихо похрюкав, наслідуючи порося. Такою була вечеря, а вранці свято починалося з особливого частування – «хрестів». Це такі маленькі пісні печива. Їсти їх необхідно було натще і запивати святою водою.
Тому всі господині 18 січня обов’язково печуть хрести – обрядове печиво. З випіканням цього печива пов’язано безліч прикмет. Наприклад, якщо хрест добре пропечений, жовто-рожевий, він подарує успіх, здоров’я, добробут. У того чоловіка, кому дісталося таке печиво, можна потім цілий рік шукати співчуття, заступництва, поради. Якщо «хрест» з надломами тріщинами, воно передбачає зміни у долі, утрудненні. А ось запеклий чи горілий «хрест» принесе зневіру, душевні травми хвороби.
Такі «хрести» їсти не можна. Хазяйка, що випекла невдалі печива, повинна згодувати їх птахам на вулиці. За прикметами, небесні створіння позбавлять горя. Людям, яким призначалися невдалі печива, не потрібно знати про поганий знак.
Після «хрестів» подавали оладки або млинці, випечені на меді. Існувала прикмета, що чим більше з’їсти цих млинців, тим більше грошей буде наступного року. На святковий стіл обов’язково подавали обрядові страви.
Печиво «Хрести».
Тісто:
- 1 склянка пшеничного борошна,
- 2 яйця,
- 150г олії,
- 100г цукру,
- 2 столові ложки рому або коньяку,
- ванілін,
- сіль,
- кориця.
Тісто, що вийшло, розділіть на кілька частин. Розділити тісто на дві частини та накласти їх у вигляді хреста, один на одного.
Змастіть маслом деко і поставте у гарячу духовку. Готові «хрести» посипте цукровою пудрою.
Кутя.
З грецького «куття» означає «варена пшениця». Кутью можна готувати з будь-якого злаку.
Кутя з рисом
- 1л води,
- 1 склянка рису,
- 100г меду,
- ½ склянки ізюму,
- 100 г варення або цукатів,
- 50г очищених волоських горіхів.
Промити та відварити рис, додати ізюм. Розмішати мед у невеликій кількості води та змішати з товченими волоськими горіхами. Все з’єднати та перемішати. Прикрасити мармеладом чи цукатами.
